Решение домашних заданий

Вірш тараса шевченка про природу

28 июня 2016 / Школа комментария 2

Вірш тараса шевченка про природу

Вірш тараса шевченка про природу: 2 комментариев
  1. Neznacomka
    28 июня 2016 в 12:12 – Ответить
    «Вітер з гаєм розмовляє…»

    Вітер  з  гаєм  розмовляє,  
    Шепче  з  осокою,  
    Пливе  човен  по  Дунаю  
    Один  за  водою.  
    Пливе  човен  води  повен,  
    Ніхто  не  спиняє,  
    Кому  спинить  —  рибалоньки  
    На  світі  немає.  
    Поплив  човен  в  синє  море,  
    А  воно  заграло,—  
    Погралися  гори-хвилі  —  
    І  скіпок  не  стало.  
    Недовгий  шлях  —  як  човнові  
    До  синього  моря  —  
    Сиротині  на  чужину,  
    А  там  —  і  до  горя.  
    Пограються  добрі  люди,  
    Як  холодні  хвилі;  
    Потім  собі  подивляться,  
    Як  сирота  плаче;  
    Потім  спитай,  де  сирота,—  
    Не  чув  і  не  бачив.  

    «І небо невмите, і заспані хвилі…»

    І  небо  невмите,  і  заспані  хвилі;  
    І  понад  берегом  геть-геть  
    Неначе  п’яний  очерет  
    Без  вітру  гнеться.  Боже  милий!  
    Чи  довго  буде  ще  мені  
    В  оцій  незамкнутій  тюрмі,  
    Понад  оцим  нікчемним  морем  
    Нудити  світом?  Не  говорить,  
    Мовчить  і  гнеться,  мов  жива,  
    В  степу  пожовклая  трава;  
    Не  хоче  правдоньки  сказать,  
    А  більше  ні  в  кого  спитать.  

       «Тече вода з-під явора…»

    Тече  вода  з-під  явора  
    Яром  на  долину.  
    Пишається  над  водою  
    Червона  калина.  
    Пишається  калинонька,  
    Явор  молодіє,  
    А  кругом  їх  верболози  
    Й  лози  зеленіють.  

    Тече  вода  із-за  гаю  
    Та  попід  горою.  
    Хлюпощуться  качаточка  
    Помеж  осокою.  
    А  качечка  випливає  
    З  качуром  за  ними,  
    Ловить  ряску,  розмовляє  
    З  дітками  своїми.  

    Тече  вода  край  города.  
    Вода  ставом  стала.  
    Прийшло  дівча  воду  брати,  
    Брало,  заспівало.  
    Вийшли  з  хати  батько  й  мати  
    В  садок  погуляти,  
    Порадитись,  кого  б  то  їм  
    Своїм  зятем  звати?  

  2. впавнфрфе
    28 июня 2016 в 12:12 – Ответить
    Вірш Шевченка, За сонцем хмаронька пливеЗа сонцем хмаронька пливе,
    Червоні поли розстилає,
    І сонце спатоньки зове
    У синє море: покриває
    Рожевою пеленою,

    Мов мати дитину.
    Очам любо. Годиночку,
    Малую годину
    Ніби серце одпочине,
    З богом заговорить…
    А туман, неначе ворог,
    Закриває море
    І хмароньку рожевую,
    І тьму за собою
    Розстилає туман сивий,
    І тьмою німою
    Оповиє тобі душу,
    Й не знаєш, де дітись,
    І ждеш його, того світу,
    Мов матері діти

Добавить комментарий